Конференція Високопродуктивні обчислення, Київ, 13-15 жовтня 2014

60 років запуску першого комп’ютера в континентальній Європі

26 грудня 2011

Шістдесят років тому, 25 грудня 1951 року, в Києві Академії наук СРСР після трьох років розробки під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва введено в експлуатацію Малу Електронну Обчислювальну Машину (МЭСМ) – перший в континентальній Європі комп’ютер з програмою, яка зберігається в пам’яті. У Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАНУ відбулося урочисте засідання, присвячене цій події.

Недавно компанія Google зустрілась з член-кореспондентом Борисом Малиновським, який працював разом з Лебедєвим.

Сергій Олексійович, який може вважатись радянським Аланом Тюрингом, у 30-х роках минулого століття працював енергетиком, його діяльність вимагала великої кількості обчислень. Розробляти примітивну аналогову машину для виконання обчислень він почав ще тоді. Вчений вже тоді зрозумів необхідність створення електронної машини для обчислень, яка здатна працювати автономно. Під час Другої світової війни робота Лебедєва зупинилась. У 1946 році його було призначено директором Інституту електротехніки у Києві.

У 1948 році, коли Лебедєв почав роботу над МЭСМ, подібний проект сприймався скептично. Деякі спеціалісти з його команди вважали, що робота над «калькулятором», як вони уявляли собі комп’ютер, була кроком назад у порівнянні з дослідженням електрики та космосу. Однак вчений продовжив свої розробки та зміг отримати фінансування з відділу ракетної техніки.

Місцем роботи Лебедєва та його команди стала занедбана двоповерхова будівля колишнього монастиря у Феофанії на околицях Києва. Сам монастир зберігся, однак вченим, які працювали над МЭСМ, довелось створити свої робочі місця з нуля: лабораторію, майстерню і навіть електростанцію. Команда складалась з 20 чоловік, вони працювали позмінно 24 години на добу, багато хто жив в кімнатах над лабораторією.

Під час першого пуску машини помітили ще одну проблему. Для того, щоб вона працювала так, як треба, необхідно було одночасно увімкнути 6 тисяч електронних ламп. Кожна з них добряче нагрівалась, і вченим стало зрозуміло: за такої температури машина просто згорить. Для забезпечення вентиляції МЭСМ в приміщенні розібрали стелю.

На початку роботи МЭСМ вважалась прототипом Великої електронної обчислювальної машини (БЭСМ), перший час літера «М» означала «модель». Робота над машиною носила швидше дослідницький характер, з метою експериментальної перевірки принципів побудови універсальних цифрових ЕОМ. Після перших успіхів та з метою задоволення потреби у обчислювальній техніці, було прийняте рішення про доробку макету до повноцінної машини, здатної розв’язувати реальні задачі.

Першу програму на МЭСМ запустили 6 листопада 1950 року, а в 1951 році машина почала працювати на повну потужність. 25 грудня 2011 року спеціальна державна комісія АН УРСР з провідних радянських вчених на чолі з академіком Келдишем провела успішні випробування та дозволила регулярну експлуатацію машини.

У 1952 році на МЭСМ проводились надсекретні розрахунки для ракетобудування та створення водневої бомби. Машину використовували у дослідженнях Інституту до 1957 року. До того часу Лебедєв переїхав до Москви, щоб керувати будівництвом радянських суперкомп’ютерів нового покоління. Завдяки своїй роботі вчений посів достойне місце серед комп’ютерних геніїв Європи.

У 1957 році МЭСМ передали Політехнічному інституту, деякий час її використовували для проведення лабораторних робіт, а потім розібрали на частини та зрештою знищили.

Команда розробників МЭСМ:

  • Лебедєв Сергій Олексійович
  • Дашевський Лев Наумович
  • Шкабара Катерина Олексіївна
  • Погребинський Соломон Веніамінович 
  • Рабінович Зіновій Львович 
  • Зоріна-Рапота Зоя Сергіївна 
  • Гладиш Ганна Леонидівна 
  • Окулова Івета Петрівна 
  • Черняк Ростислав Якович 
  • Абалишнікова Лідія Михайлівна 
  • Кондалєв Андрій Іванович 
  • Крайницький Володимир Васильович 
  • Піневич Михайло Михайлович 
  • Дедешко Євген Євгенович 
  • Офенгенден Рафаїл Григорович 
  • Похило Микола Павлович 

Теги: історія

Матеріали за темою:

Коментарі

Коментарі до "60 років запуску першого комп’ютера в континентальній Європі":

Ігор05.04.2012

Дякую, що Ви є