Конференція Високопродуктивні обчислення, Київ, 13-15 жовтня 2014

Прем'єра документального фільму до ювілею Віктора Глушкова (відео)

Напередодні дня народження видатного науковця-кібернетика, одного з основоположників інформаційних технологій в Україні, розробника персонального комп’ютера, засновника Інституту кібернетики НАН України, який сьогодні названо його ім’ям, — Віктора Михайловича ГЛУШКОВА — Перший Національний канал показав 30-хвилинний документальний фільм власного виробництва «Інтернет-1964». Прем’єра стрічки відбулася 22 серпня о 12.30.

«ТАТО ГОВОРИВ, ЩО ГОЛОВНЕ — НЕ БОЯТИСЯ СКЛАДНИХ ЗАВДАНЬ І НЕ ВТРАЧАТИ БЕЗЦІННОГО ЧАСУ...» — РОЗПОВІЛА «Дню» ДОНЬКА АКАДЕМІКА ВІКТОРА ГЛУШКОВА ВІРА ГЛУШКОВА (НА ФОТО) / ФОТО З СІМЕЙНОГО АРХІВУ ВІРИ ГЛУШКОВОЇ

Новаторські на свій час наукові погляди Віктора Михайловича були практично всеосяжними — охоплювали галузі вищої математики, теорії автоматів, економічної кібернетики, систем штучного інтелекту тощо.

За словами автора фільму Андрія Дмитрука, переглянувши документальну стрічку, глядачі відкриють для себе досі незнаного Глушкова, зокрема дізнаються про невідомі широкому загалові його наукові винаходи — наприклад, запропонований ним ще 1964 року прототип сучасного Інтернету. Власне, цей факт і ліг в основу назви картини.

— 1964 року академік Віктор Глушков запропонував принципово нову схему для обміну та систематизації інформації — ЗДАС (загальнодержавна автоматизована система збору та обробки інформації для обліку, планування та управління народним господарством).

Звісно, це було більше, ніж просто Інтернет, адже академік хотів не лише забезпечувати зв’язок між користувачами, а й організувати автоматичний збір даних із усіх робочих об’єктів Радянського Союзу, — розповів «Дню» автор стрічки Андрій ДМИТРУК.

— До речі, задум реалізувати до кінця Глушкову не вдалося — завадило вище партійне керівництво. Адже запровадження цього проекту було б незворотнім ударом по всесиллю бюрократів. Власне, сама економіка країни стала б прозорішою. Передбачалося, що будь-який керівник цеху чи заводу міг отримати всю інформацію про цілу галузь, у якій працює.

— Академік Глушков — свого роду ніби Леонардо да Вінчі, адже на багато років випередив свій час. Це була людина з глобальним прогресивним мисленням, — зазначила в коментарі «Дню» режисер стрічки Лідія Антоненко.

— Уже понад 30 років, як людини немає, а чимало його розробок залишаються засекреченими. Його наукові проекти ще сьогодні актуальні для кібернетиків. Гадаю, про таких людей на телебаченні, передовсім, варто говорити. Натомість українське ТБ сьогодні часто показує, підносить не тих людей — далеко не співмірних із величиною Глушкова. А от про академіка, натомість, якісних фільмів зустрінеш небагато.

Як розповіла режисер, в основу документальної стрічки «Інтернет-1964» увійшли архівні матеріали Глушкова, спогади його рідних і колег, а також тих науковців, які й сьогодні в професійній роботі рівняються на досягнення академіка.

Вадим ЛУБЧАК, «День»

Теги: історія, кібернетика, штучний інтелект

Матеріали за темою:

Коментарі