Конференція Високопродуктивні обчислення, Київ, 13-15 жовтня 2014

Історія: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова Академії наук Української РСР

Пропонуємо Вашій увазі історичну брошуру 1991 року, присвячену Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова. Стаття буде цікава любителям ретро стилю та тим, хто скучив за Радянським Союзом та відповідною риторикою.

Академія наук Української РСР

Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова

Засновник та перший директор інституту академік В.М. Глушков

Ордена Леніна Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова АН УРСР широко визнаний в країні та за кордоном як науковий центр, що спеціалізується на розробці фундаментальних проблем, а також впровадженні методів та засобів кібернетики, обчислювальної техніки та інформатики в народне господарство країни.

Історія інституту починається з 1957 р., коли на базі лабораторії обчислювальної математики та техніки Інституту математики АН УРСР був створений обчислювальний центр АН УРСР, перейменований в 1962 р. в Інститут кібернетики АН УРСР.

Раніше ця лабораторія входила в Інститут електротехніки АН УРСР. Саме в ній у 1950 р. під керівництвом академіка С.М. Лебедєва була створена перша в СРСР та в континентальній Європі мала електронна обчислювальна машина (МЕСМ). Протягом 25 років інститут очолював видатний радянський вчений та організатор науки академік В.М. Глушков.

Віктор Михайлович Глушков зробив значний внесок у розвиток фундаментальних досліджень у галузі математики, кібернетики та обчислювальної техніки. Ним створені теорія цифрових автоматів та дискретних перетворювачів інформації, теорія автоматизованих систем управління, які стали основою загальної теорії обчислювальних машин та систем.

Під його керівництвом розроблено низку вітчизняних зразків обчислювальної техніки та систем управління на базі ЕОМ, запропоновані нові технології проектування машин та виробництва їх елементної бази, програмно-технічних комплексів та систем обробки даних, що знайшли широке застосування на практиці. У 1982 р. інституту було присвоєно ім'я В.М. Глушкова, та в цьому ж році інститут очолив академік В.С. Михалевич.

Пріоритетними напрямками наукових досліджень та розробок у галузі кібернетики, інформатики та обчислювальної техніки є:

  • Розробка загальної теорії обчислювальних машин та систем. Створення високопродуктивних ЕОМ, проблемно-орієнтованих комплексів нових поколінь, які відрізняються розвиненим інтелектом та забезпечують якісно новий рівень вирішення найважливіших науково-технічних та народногосподарських завдань;
  • Розробка теорії та методів оптимізації, моделювання, обчислювальної математики та математичної теорії надійності. Створення та впровадження перспективних систем математичного забезпечення загального та прикладного призначення, розподілених мереж ЕОМ, банків даних та банків знань, гнучких технологічних ліній виробництва програмних продуктів, інформаційних технологій та програм масового застосування;
  • Розробка загальної теорії управління, методів та засобів побудови та проектування багаторівневих інтегрованих систем, що включають складні керуючі та обчислювальні комплекси, роботи та робототехнічні системи, гнучкі виробництва, автоматизовані робочі місця та інші ефективні методи та засоби кібернетики, обчислювальної техніки та інформатики;
  • Створення та впровадження систем автоматизованого проектування, технічної діагностики, промислових випробувань, автоматизації наукових досліджень, обробки зображень, що функціонують в умовах багатомашинних комплексів, мережевої взаємодії та інтелектуальних банків даних;
  • Створення та впровадження кібернетичної техніки, персональних ЕОМ, високоавтоматизованих технологічних процесів в мікроелектроніці, системних методів та засобів автоматизації проектування електронних обчислювальних машин та надвеликих інтегральних схем.

ЕОМ Мир-2 для вирішення інженерних та науково-технічних завдань з можливістю аналітичних перетворень

Завдяки актуальності наукової тематики, масштабу та широті досліджень інститут за порівняно короткий час перетворився на комплексну наукову установу, до складу якого сьогодні входять власне Інститут кібернетики, Спеціальне конструкторське бюро математичних машин та систем з інженерними центрами, Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро програмного забезпечення та Обчислювальний центр колективного користування «Орбіта».

В даний час в підрозділах комплексу працюють видатні вчені, серед яких академік В.С. Михалевич, академіки АН УРСР М.М. Амосов, Ю.М. Єрмольєв, І.М. Коваленко, А.І. Кухтенко, В.І. Скурихін, І.В. Сергієнко, А.А. Бакаєв, члени-кореспонденти АН УРСР А.Г. Івахненко, В.М. Кунцевич, Б.М. Малиновський, А.А. Морозов, Б.Н. Пшеничний, Ю.І. Самойленко, Є.Л. Ющенко, Ф.І. Андон, А.А. Летичевський, А.В. Палагін, Н.3. Шор. З шести з половиною тисяч співробітників комплексу – понад  70 докторів та близько 600 кандидатів наук.

Одноплатний комп'ютер для навчання дітей дошкільного та шкільного віку

За роки функціонування інституту отримані фундаментальні результати в області теорії та практики створення високопродуктивних обчислювальних машин та проблемно-орієнтованих комплексів нових поколінь; локальних мереж ЕОМ на базі міні-, мікро-ЕОМ та засобів мікропроцесорної техніки; баз знань та банків даних, роботів та робототехнічних систем; загальної теорії управління, інформаційних технологій, засобів інформатики, гнучких автоматизованих виробництв, автоматизованих систем різного рівня та призначення та їх послідовної інтеграції; математичного забезпечення та пакетів прикладних програм (ППП) для широкої номенклатури засобів обчислювальної техніки та систем обробки даних, методів та засобів прогнозування.

МікроЕОМ «Нейрон И9.66»

З перших років створення інституту ведуться глибокі теоретичні дослідження в області абстрактної та прикладної теорії автоматів, теорії дискретних перетворювачів, теорії штучного інтелекту, теорії програмування. За цикл робіт з теорії цифрових автоматів, опублікованих в 1960-1962 рр., В.М. Глушков був удостоєний в 1964 році Ленінської премії. Поряд з фундаментальними дослідженнями важливе місце в тематиці інституту відводиться прикладним роботам.

На основі теорії автоматів вчені запропонували практичні методики проектування як окремих вузлів ЕОМ, так і машин в цілому, озброївши розробників ефективним математичним апаратом для вирішення задач проектування засобів обчислювальної техніки різного призначення. За цикл робіт з теорії дискретних перетворювачів та методів автоматизації проектування електронно-обчислювальних машин В.М. Глушков, В.П. Деркач, Ю.В. Капітонова були удостоєні Державної премії СРСР 1977 р.

В рамках виконання наукової програми зі створення ЕОМ з високим рівнем вхідних та внутрішніх мов уже в 1960-ті роки були закладені основи для створення та впровадження у виробництво мініЕОМ для наукових розрахунків «Промінь», МИР-1, МИР-2, МИР-31, МИР-32, що послужили основою для виникнення в країні індустрії малих ЕОМ. У машинах цього класу реалізовані принципово нові ідеї організації процесу обчислень та архітектури ЕОМ (інтерпретація вхідної мови; ступінчаста організація мікропрограмного управління), що знайшли широке застосування практично в усіх сучасних вітчизняних та зарубіжних ЕОМ.

За розробку принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків та математичне забезпечення для обчислювальної машини МИР вчені інституту В.М. Глушков, А.А. Стогній, С.Б. Погребинський, А.А. Летичевський, В.Д. Лосєв, І.М. Молчанов, Ю.В. Благовіщенський були удостоєні Державної премії СРСР 1968 р.

В результаті реалізації наукової програми зі створення керуючих машин розроблена серія ЕОМ широкого призначення: «Днепр-1», «Днепр-22», М-280 та спеціалізованих керуючих ЕОМ: «Киев-67», «Киев-70» «Мрія», «Чайка», «Москва», «Скорпион», «Орион» тощо. Створення першої вітчизняної керуючої машини «Днепр» послужило початком розвитку промислового виробництва керуючих машин. До 1970 р. 30% парку країни становили машини, створені за розробками інституту.

Постійна робота над створенням нових принципів побудови великих обчислювальних машин призвела до створення в 1966 р. технічного проекту великої ЕОМ «Украина» для наукових розрахунків, що передбачив багато ідеї, реалізованих в американських ЕОМ на початку 70-х років. Висунуті та розвинені концепції машин ненеймановского типу, за продуктивністю на кілька порядків перевершують можливості ЕОМ з традиційними структурами.

Спільно з Науково-дослідним центром електронної обчислювальної техніки (НИЦЭВТ) був розроблений та пройшов державні випробування виготовлений Пензенським заводом ВЕМ дослідний зразок багатопроцесорного обчислювального комплексу з макроконвеєрною обробкою даних ЕС 1766, що представляє собою обчислювальну систему технічних та математичних засобів обробки даних з множинним потоком команд та множинним потоком даних, розподіленим управлінням, розподіленою пам'яттю та універсальною системою зв'язку.

За своїми структурними та архітектурними рішенням, а також за структурою та можливостями програмного забезпечення ЕС 1766 є новим оригінальним універсальним засобом високопродуктивної техніки, які не мають аналогів у світовій практиці.

Результати фундаментальних досліджень, теоретичні принципи побудови ЕОМ надвисокої продуктивності можуть служити реальними передумовами для створення в найближчі роки вітчизняних обчислювальних комплексів широкого застосування мільярдної та десятимільярдної продуктивності.

У 1970-1980 рр. розроблені теоретичні основи, практичні методи та засоби створення міні- та мікроЕОМ, орієнтовані на різні області застосування; мікроЕОМ з гнучкою архітектурою та високими техніко-економічними параметрами. Створені перші в країні зразки та розпочате серійне виробництво таких машин. У 1975 р. спільно з НВО «Світлана» розроблений та освоєний серійний випуск сімейства перших у нашій країні мікроЕОМ на великих інтегральних схемах «Электроника-С5».

До 1986 р. завершено розвиток концепцій обчислювальних машин нового покоління, вироблені пропозиції щодо архітектури та структури таких ЕОМ, їх інтелектуальних та програмних засобів, що включає подачу знань (пірамідальні мережі тощо), розпізнавання зорових та мовних образів, логічний вивід, технологію програмування тощо.

Спільно з організаціями та підприємствами галузевих міністерств створені базові моделі персональних ЕОМ (ЕС 1840, ЕС 1841, «Нейрон» тощо) з характеристиками, що відкривають широкі можливості автоматизації в різних сферах. Успішно пройшли державні випробування модулі професійної орієнтації моделей ПЕОМ, які знайдуть застосування при створенні локальних мереж ПЕОМ, а також при побудові автоматизованих робочих місць та систем автоматизації наукових досліджень.

Закладені в 1960-х роках основи теорії оптимальних рішень в подальшому призвели до створення ефективних математичних методів та засобів вирішення народногосподарських завдань програмно-цільового, перспективного та поточного планування, а також задач оптимального управління та планування.

Найважливіші з них включають узагальнені градієнтні методи випадкового пошуку, комбінаторні методи, засновані на розвитку ідеї послідовного аналізу варіантів, декомпозиційні методи для задач великої розмірності, методи автоматно-статистичного моделювання тощо. Розвиток цих методів дозволив зробити істотний внесок у теорію та практику керування складними процесами на базі використання ЕОМ.

Здійснено реалізацію важливих народногосподарських та науково-технічних завдань у чорній металургії, авіаційній промисловості, суднобудуванні, будівництві підприємств нафтової та газової промисловості, серед яких оптимізаційні розрахунки завантаження металургійних виробництв, вибору організаційних рішень при будівництві магістральних трубопроводів, планування перевезень нафтопродуктів на єдиній транспортній мережі, управління водними ресурсами, вибору оптимальної структури автотранспортних засобів тощо.

За цикл робіт зі створення та широкого впровадження сучасних математичних методів оптимізації вчені інституту В.С. Михалевич, А.А. Бакаєв, Ю.М. Єрмольєв, І.В. Сергієнко, В.Л. Волкович, Б.Н. Пшеничний, Н.3. Шор, В.В. Шкурба удостоєні Державної премії СРСР 1981 р.

Роботи зі створення та широкого використання методів та універсальних програмних засобів імітаційного моделювання складних технічних систем удостоєні Державної премії СРСР (Т.П. Мар'янович, Н.В. Яровицький, М.А. Сахнюк, В.В. Литвинов) 1986 р.

У 1963 р. В. М. Глушков висунув ідею об'єднання обчислювальних центрів в загальнодержавну мережу. На цій основі був розроблений передескізний проект Державної мережі обчислювальних центрів (ГСВЦ), сформульовані принципи переходу на автоматизоване управління народним господарством, побудови та функціонування загальнодержавної автоматизованої системи збору та обробки інформації (ОГАС) та Республіканської автоматизованої системи (РАСУ) Української РСР.

В ході реалізації основних концепцій ОГАС був запропонований метод вирішення балансових завдань на рівні Держплану з оперативним коригуванням розподілу ресурсів у розрахунку на кінцеві народногосподарські результати. Він був покладений в основу створення та функціонування діалогової системи балансових розрахунків (ДИСПЛАН) з оптимізацією лімітованих ресурсів.

В даний час вчені інституту продовжують дослідження та розробки, пов'язані зі створенням другої черги РАСУ УРСР та автоматизованої системи планових розрахунків (АСПР) Держплану УРСР та спрямовані на значне прискорення планових розрахунків.

Розроблено та впроваджено моделюючий стенд «ситуаційна кімната», що включає унікальні програмно-технічні комплекси, розвинене математичне забезпечення та реалізує принципово нову технологію прийняття планових, управлінських, науково-технічних та проектних рішень.

На базі створеної теорії автоматизованих систем запропоновано методологію та науково-технічні рішення побудови конфігурації інтегрованих автоматизованих систем та комплексів, що включають автоматизовані робочі місця, міні- та мікроЕОМ, роботи та робототехнічні системи та забезпечують ефективну реалізацію організаційно-технологічних задач на різних рівнях народногосподарського комплексу.

За розробку теоретичних основ, створення та широке впровадження в народне господарство систем організаційного управління з використанням ЕОМ В.І. Скурихін у складі авторського колективу удостоєний Державної премії СРСР 1984 р.

Пристрій керування витратою природного газу, що надходить в фурми доменної печі «Метан 01-14»

В рамках створення автоматизованих систем різного рівня та призначення в 1967 р. вперше в країні спільно з Львівським телевізійним заводом була розроблена автоматизована система управління підприємством (АСУП) «Львов», що містить ряд принципово нових технічних та планово-економічних рішень, та протягом декількох років впроваджена на десятках підприємств країни.

В кінці 1960-х років була створена типова АСУП «Кунцево» для управління багатономенклатурними підприємствами машино-та приладобудівного профілів, здані в дослідно-промислову експлуатацію автоматичні системи управління (АСУ) ректифікаційними колонками на Рязанському нафтоперегінному заводі та Дніпродзержинському хімкомбінаті та технологічними процесами в машинобудуванні «Гальваник», «Сварог», «Цикл»; широко впроваджені типові програмно-технічні комплекси «Марс» та «Меркурий» в машино- та приладобудівних галузях; «Корпус» - для автоматизації технологічних процесів виготовлення судокорпусних деталей; «Пирс» - для автоматизації натурних випробувань у реальному масштабі часу складних об'єктів нової техніки; базовий комплекс «Эталон» - для автоматизованої обробки інформації про системи Держстандарту СРСР; типовий комплекс БАРС - для побудови багаторівневих автоматизованих систем збору, передачі та обробки даних.

За розробку спеціальних обчислювальних систем у складі авторських колективів Державних премій СРСР 1977 р. та 1979 р. удостоєні А.А. Морозов та І.М. Коваленко.

Система запобігання зіткненню суден «АНТИКОН»

За розробку та широке впровадження в народне господарство високопродуктивної автоматизованої системи обробки результатів випробувань авіаційної техніки «Вираж» вчені інституту В.І. Гриценко, В.І. Заболотний, Ю.Н. Рухлядцев, С.С. Мороз, П.М. Сіверський удостоєні Державної премії СРСР 1983 р.

Спільно з Івановським верстатобудівним виробничим об'єднанням та заводом експериментального машинобудування ППО «Енергія» створена перша в нашій країні гнучка виробнича система на базі обробних центрів ИР-320, ИР-500, роботів-трайлерів та автоматизованих складів. За їх розробку та впровадження А.А. Морозов та А.А. Кобозєв удостоєні Державної премії СРСР 1985 р.

Програмно-технічний комплекс для прийняття рішень в умовах ситуаційного управління

Спільно з головними обчислювальними центрами здійснені розробки та впровадження низки галузевих автоматизованих систем та перші черги територіально-галузевих автоматизованих систем, які забезпечують управління міським господарством в містах Києві та Дніпропетровську.

Виконані розробки систем автоматизації проектування (САПР). Створені прогресивна технологія та універсальна експериментальна база, що значно прискорюють розробку та впровадження САПР спільно з головними організаціями низки галузей.

Засновано міжгалузевий експериментальний науково-дослідний та навчально-методичний центр колективного користування з автоматизованого проектування підсистем САПР (НИЦ САПР) - перша вітчизняна розробка, спрямована на інтенсифікацію досліджень та розробок в області САПР та нових технологій проектування. Розроблені та впроваджені унікальні САПР в машинобудуванні, приладобудуванні, будівництві, транспорті.

Для широкого класу систем визначено склад та здійснена розробка типових автоматизованих робочих місць проектувальника, плановика, програміста тощо. Створений та введений в експлуатацію моделюючий комплекс для дослідження та розробок автоматизованих систем наукових досліджень, стендових та полігонних випробувань нової техніки, що функціонально охоплює всі процеси створення систем від передпроектних досліджень до аналізу функціонування дослідних зразків.

Функціонально-орієнтований термінальний процесор EC2602 для створення програмно-технічних комплексів інтегрованих АСУ різних класів

В інституті ведуться роботи з програмного математичного забезпечення обчислювальних центрів колективного користування (ВЦКП) та ГСВЦ, в яких реалізується широкий спектр функцій з управління обчислювальними ресурсами та технології обробки даних. Отримано нові важливі результати в галузі математичного забезпечення загального та спеціального призначення, орієнтовані на нові ЕОМ, мережі ЕОМ, ВЦКП.

Запропоновано принципово нові підходи до структуризації баз даних та створення систем їх управління, а також методологічні основи промислового проектування банків даних з використанням стандартних програмних засобів широкого призначення.

Розроблено комплекс програмних засобів ПРОК-1, система «Десна», призначені для забезпечення та багатопультової телевідладки комплексів програм складної структури, орієнтованих на роботу з неоднорідними базами даних. Створені та одержали широке визнання ППП для розв'язання оптимізаційних задач (ДИСПРО, ПИОНЕР тощо). Вони ефективно використовуються і для вирішення важливих народно-господарських завдань.

Математичне забезпечення великих програмних систем широкого призначення, розроблене в інституті, використовується більше ніж в 600 організаціях країни. Серед них комплекси програм для систем автоматизованого навчання, проектування та моделювання, медичних та біологічних систем, низка операційних систем, засобів забезпечення режиму розподілу часу та організації обчислювального процесу тощо.

Створено безпаперову технологію програмування, що не має аналогів, вона в 2-3 рази підвищує продуктивність праці програмістів, в 4-5 разів скорочує терміни створення складних програмних систем та підвищує рівень їх надійності, стандартизації та якості. Технологія впроваджена більш ніж в 100 організаціях країни.

На підприємствах машинобудівних галузей промисловості розроблена та впроваджена автоматизована система виробництва програм АПРОП-2 з режимом мультидоступу.

Отримало розвиток дослідження апарату теорії управління динамічними системами та його додатків стосовно створення автоматизованих систем управління об'єктами з розподіленими параметрами, технологічними процесами, фізичними експериментами та екологічними системами. Розроблено методи системного аналізу для довгострокового прогнозу та управління екологічними об'єктами.

В галузі технічної кібернетики велика увага приділяється теорії та практиці створення складних АСУТП різних класів. Розроблено основи теорії розподіленого управління електродинамічними об'єктами. Вперше створена та впроваджена в Інституті атомної енергії імені І. В. Курчатова автоматична система підтримки рівноваги плазмового шнура в експериментальних термоядерних установках ТОКАМАК, що дозволила більше ніж на порядок підвищити час плазмового розряду.

Введені в експлуатацію АСУТП елкілірування у виробництві етил-бензолу, цеху органічного синтезу та доочищення газу, алгоритми управління виробництвом азотної кислоти та розподілу навантажень в аміачному виробництві на Дніпродзержинському хімкомбінаті та Череповецькому азотно-туковому заводі.

Створено автоматизовану систему акустичних, вібраційних та теплових випробувань об'єктів нової техніки, що за своїми функціональними можливостями та характеристиками не має аналогів у світовій практиці.

Введена в експлуатацію автоматизована система управління та обробки результатів вібраційних випробувань «Спектр-М» з розвиненими функціональними можливостями та математичним забезпеченням.

Спільно з Управлінням магістральних нафтопроводів «Дружба» Міннафтопрому СРСР введена в дію автоматична система управління магістрального нафтопроводу.

В ході розпочатих у 1959 р. робіт зі штучного інтелекту, зокрема підвищення рівня машинної мови, розпізнавання образів, теорії самонавчальних систем, автоматизації доведень теорем, були сформульовані принципи побудови «інтелектуального» робота та отримані результати в теорії та засобах створення програмно-технічних систем штучного інтелекту, автономних роботів та радіотехнічних систем.

На основі цих результатів розроблена архітектура програм автоматизації проектування прикладних систем очутливлення автоматичних маніпуляторів та управління ними. Розроблена система технічного зору роботів. Створена експериментальна система смислової інтерпретації злитої мови для усного діалогу людини та ЕОМ на обмеженій природній мові зі змінним словником предметної області в 1000 слів.

Створені та передані для серійного виробництва та застосування в різних системах автоматизації системи мовного діалогу «Речь-1» (розпізнавання 200 усних команд та синтез довільної мови) та «Речь-1001» (додатково здійснює смислову інтерпретацію дискретної мови).

Розроблено та впроваджено низку інформаційних медичних, біотехнічних та діагностичних систем. Ще в перші роки створення  інституту був розроблений апарат «штучне серце-легені» для підтримки життєдіяльності людського організму під час операції на серці. Пізніше розроблені та набули широкого застосування в медичній практиці пристрої «Миотон» та «Миостимул» для лікування хворих з порушеннями опорно-рухового апарату; прилад для підтримки операційних хворих в стані тотальної міорелаксації тощо.

Розроблено та виготовлено експериментальний зразок автоматизованої системи «Пациент» для масових профілактичних оглядів населення, що дозволяє за вимірюваними в реальному масштабі часу основними фізіологічними показниками узагальнено оцінити стан обстежуваного. Запропоновано нові засоби та методи моделювання нервової системи, складних фізіологічних процесів та імунних систем.

Інститут визначений головною організацією в країні з фундаментальних проблем розвитку та ефективного використання обчислювальної техніки. В якості головної організації інститут очолює роботу з проблем розвитку технології розробки та промислового виробництва програмних засобів обчислювальної техніки, Комплексної програми науково-технічного прогресу країн-членів СЭВ, а також з розробки цілісної автоматизованої системи безготівкових розрахунків населення за товари та послуги, йому доручена організація розробки проекту «Концепція інформатизації суспільства».

В республіці інститут здійснює координацію наукових досліджень та розробок з теоретичної кібернетики, системотехніки, створення та впровадження технічних засобів та математичного забезпечення автоматизованих систем управління, створення мереж ЕОМ, центрів обробки інформації, систем автоматизації наукових досліджень та експериментів тощо.

В рамках академічних програм фундаментальних та прикладних досліджень інститут підтримує тісні творчі зв'язки з багатьма науковими установами АН УРСР, АН СРСР, в тому числі Сибірського, Далекосхідного, Уральського наукових центрів.

На основі міжурядових угод інститут здійснює різнобічне міжнародне співробітництво з питань науки та науково-технічного прогресу більш ніж з 100 організаціями та підприємствами зарубіжних країн, у тому числі НРБ, УНР, НДР, ПНР, СРР, ЧССР. З низки актуальних проблем кібернетики, обчислювальної техніки та автоматизованих систем інститут виконує функції головної організації.

Важливою для розвитку міжнародних зв'язків є робота фахівців Інституту кібернетики та його госпрозрахункових організацій в Інституті прикладного системного аналізу (Австрія), Секретаріаті Міжнародного союзу електрозв'язку (Швейцарія), а також участь у заходах, що проводяться Міжнародною федерацією з обробки інформації та Міжнародною федерацією з автоматичного управління.

Визнанням досягнень українських учених у галузі інформатики стало створення при Президії АН УРСР Національного комітету Української РСР з інформатики - основного органу, який координує дослідження та розробки, що проводяться в установах та організаціях Української РСР за довгостроковими міжурядовими угодами.

Щорічно розробки інституту демонструються на міжнародних, всесоюзних, республіканських, відомчих виставках та ярмарках. Багато з них відзначені дипломами та медалями.

Система обробки результатів випробувань авіаційної техніки «Вираж»

На базі інституту видаються три журналу - «Кібернетика», «Керуючі системи та машини», «Автоматика» - разовим тиражем 11 тисяч примірників, причому всі вони повністю або частково перевидаються за кордоном. Успішно здійснюється підготовка наукових кадрів.

В інституті функціонує низка спеціалізованих рад з захисту докторських та кандидатських дисертацій за всіма основними спеціальностями кібернетики та обчислювальної техніки. Щорічно близько 50 співробітників інституту захищають кандидатські та докторські дисертації. При інституті працює кафедра кібернетики Московського фізико-технічного інституту, де проходять спеціальне навчання студенти старших курсів, а також фізико-математична школа підвищення кваліфікації вчених-кібернетиків.

Створено навчальний центр для перепідготовки в галузі кібернетики, обчислювальної техніки та інформатики керівних працівників та спеціалістів як АН УРСР, так і галузей народного господарства.

Система технічного зору роботів (СТЗ ИК-1)

Найважливіші роботи вчених інституту удостоєні двох Ленінських премій, 8 Державних премій СРСР, 10 Державних премій УРСР, 7 премій Ради Міністрів СРСР, 26 іменних та інших премій. Наукові здобутки колективу неодноразово відзначалися Радянським урядом.

За успіхи в розвитку кібернетичних наук та підготовці наукових кадрів Інститут кібернетики АН УРСР у 1969 р. нагороджений орденом Леніна, за успішне виконання народногосподарського плану з найважливіших науково-технічних проблем - перехідним Червоним Прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС та ЦК ВЛКСМ та перехідним Червоним Прапором Академії наук СРСР та ЦК профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ.

Втілюючи в життя історичні рішення XXVII з'їзду КПРС та XXVII з'їзду Компартії України, інститут розробив та реалізує програму практичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності та якості наукових досліджень, прискорення впровадження їх результатів, пошук інтенсивних шляхів розвитку народного господарства, економію трудових, матеріальних, сировинних та енергетичних ресурсів, що обумовлюють необхідні темпи науково-технічного прогресу та ефективності громадського виробництва.

Система мовного діалогу лінії «Речь». Модель «Речь-121»

Багатоканальний програмний біоелектричний стимулятор «Миотон-3М» для лікування хворих з порушенням опорно-рухового апарату

В рамках пріоритетних наукових напрямків сформовані цільові комплекси фундаментальних та прикладних робіт, орієнтованих на створення високопродуктивних обчислювальних машин проблемно-орієнтованих комплексів нових поколінь, які відрізняються розвиненим інтелектом та забезпечують якісно новий рівень вирішення найважливіших науково-технічних та народногосподарських завдань; розробку загальної теорії управління, методів та засобів побудови та проектування багаторівневих інтегрованих систем, що включають складні керуючі та обчислювальні комплекси, роботи та робототехнічні системи, автоматизовані робочі місця та інші ефективні засоби інформатики; створення та впровадження перспективних систем математичного забезпечення загального та спеціального призначення, розподілених мереж ЕОМ та банків даних, гнучких технологічних ліній виробництва програмних продуктів, інформаційних технологій та пакетів програм масового застосування; створення та впровадження систем автоматизованого проектування, технічної діагностики, промислових випробувань, автоматизації наукових досліджень, обробки зображень, що функціонують в умовах багатомашинних комплексів; створення та впровадження високоавтоматизованих технологічних процесів в мікроелектроніці, системних методів та засобів автоматизації проектування електронних обчислювальних машин на надвеликих інтегральних схемах, прикладних теорій-систем та засобів управління наукою та науково-технічним прогресом.

У демонстраційному залі досягнень інституту

©Внешторгиздат, 1990

Ми далі продовжимо публікувати історичні матеріали про розвиток вітчизняної кібернетики у наступних матеріалах.

Теги: високопродуктивні обчислення, історія, кібернетика, штучний інтелект

Матеріали за темою:

Коментарі

Коментарі до "Історія: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова Академії наук Української РСР":

Цинік25.10.2016

Як Глушков помер, Інститут законсервувався.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=117337388741459&set=a.117288832079648.1073741828.100013955953017&type=3&theater