Конференція Високопродуктивні обчислення, Київ, 13-15 жовтня 2014

EGI Community Forum 2012: поза межами змагання гріду та хмар

Пропонуємо нашим читачам переклад вражень Торстена Раймера, одного з учасників форуму Європейської грід-інфраструктури, який відбувся у Мюнхені 26-30 березня 2012 року. З оригіналом статті можна ознайомитись за адресою: http://infteam.jiscinvolve.org/wp/2012/04/13/beyond-grid-vs-cloud-%E2%80%93-egi-community-forum-2012/

«Грід? А чи не повинні зараз усі займатись хмарними обчисленнями?». Люди все частіше ставлять таке питання мені як менеджеру програми JISC, який працює з проектом Національного грід-сервісу (NGS). «Так точно» та «не зовсім» – ось такі суперечливі відповіді я завжди даю, наприклад , коли згадую про свою участь у форумі спільноти Європейської грід-інфраструктури 2012 у Мюнхені.

Одкровення на кофі-брейку конференції: хмари, грід та кекс!

Я відповідаю так, тому що питання зароджується внаслідок подвійного непорозуміння. Перше непорозуміння полягає у природі хмарних обчислень, яка, на відміну від маркетингових заяв, не є панацеєю, а швидше новою бізнес-моделлю, ніж технологією. Хмара не є способом задоволення усіх потреб у обчисленнях, крім того, це не найдешевший з таких способів, як показують останні дослідження.

Друге непорозуміння стосується власне назви та історії наукових обчислень. Коли задумувались такі проекти, як Національний грід-сервіс, грід-обчислення були панівною парадигмою, що й відображала назва проектів. Однак, останнім часом розглядається широке коло технологій та бізнес-моделей для забезпечення потреб у обчислювальних ресурсах, наприклад, NGS та EGI. Тож як мінімум для посвячених не стало сюрпризом, що конференція EGI була більше про хмари, ніж про грід.

Конференція, організована суперкомп’ютерним центром LRZ та Технічним університетом Мюнхена, була п’ятиденною подією, що об’єднала членів наукових спільнот Європи і не тільки. На конференції було представлено багато тем та сесій, тому я не буду підсумовувати подію в цілому, а лише виділю кілька тем та проектів, які особисто я вважаю цікавими.

Перш за все, я помітив, що був великий інтерес до більш глибокого розуміння використання електронної інфраструктури дослідниками. В певному сенсі це проста задача, оскільки потрібні для легкого сприйняття цифри нескладно зібрати.

Наприклад, EGI на даний момент має 20 тисяч зареєстрованих користувачів. Можна побачити загальну кількість доступних ядер, спостерігати за кількістю обчислювальних задач, які запускають користувачі, та вимірювати використання інфраструктури.

Однак, все стає складнішим, коли ви починаєте уявляти собі дійсно розподілену міжнародну інфраструктуру типу EGI. Чи зрозуміють спонсори національних грід-фундацій, що ресурси, за які вони сплачують, в основному використовуються іноземцями?

Якщо ми хочемо підтримувати передові дослідження найкращими з доступних інструментів, нам необхідно зробити доступ до ресурсів якомога простішим для дослідників, незалежно від країни, де вони знаходяться.

Міркуючи у масштабах великих розподілених груп дослідників, які використовують ресурси з усього світу, часто одночасно, розуміння, в чому полягає вплив інфраструктури та де він з’являється, може стати нетривіальною задачею. Для таких інфраструктур потрібна нова бізнес-модель, яка не створює бар’єри на національному рівні, а навпаки, спрямована на всебічну підтримку роботи дослідників.

Не дивно, що бізнес-модель є іншою цікавою для мене темою. Вона і так досить складна. Продавці хмарного апаратного забезпечення роблять її ще більш заплутаною, створюючи рішення, які для певних задач невеликого розміру можуть змагатись з високопродуктивними комплексами.

І як ви тепер порівняєте інфраструктури різної потужності з різними методами оплати? Чи побачимо ми широковживану модель фінансування, коли дослідники стають покупцями, які купують обчислення у власного інститута або у будь-кого іншого, хто запропонує кращу ціну? Чи побачимо ми змагання дійсно регіональних або національних наукових хмар з хмарами типу Amazon?

Ця конференція показала, що з’являються нові партнерські зв’язки між великими інститутами та постачальниками, які відкривають нові шляхи до спільної розробки інфраструктур.

Один з прикладів – новий проект «Helix Nebula – The Scientific Cloud», серед партнерів якого ЦЕРН, Європейське космічне агентство та компанії типу T-Systems та Orange.

Таке товариство може мати високий потенціал, але пошук законних методів, які дозволяють академічним установам працювати над комерційним проектом, є не таким простим. У презентації Німецького національного гріда досліджено деякі з цих питань, а також питання розробки сталих моделей фінансування.

Щоб розробити хороші моделі фінансування, електронні інфраструктури повинні краще розуміти структуру витрат. Якщо розглядати організаційні витрати, то вони у більшості випадків приховані від науковців, у той час як ціни приватних компаній-провайдерів є відкритими, хоча і не завжди можна порівняти їх у сенсі користі за певну вартість години роботи.

Як показує наше дослідження вартості хмари, у цій області необхідно провести додаткові дослідження, тому я зрадів, коли дізнався про європейський проект, який займається такими питаннями. e-FISCAL аналізує вартість та структуру витрат HTC та HPC інфраструктур, а також порівнює їх з аналогічними пропозиціями приватних компаній. Проект вже представив діапазон відповідних досліджень, і я сподіваюсь, що з часом ми побачимо ще більш надійні дані.

У контексті порівняння комерційних та публічних пропозицій я вважаю цікавим те, що деякі академічні хмарні проекти націлені на боротьбу з комерційними гравцями. Наприклад, BeeHub є академічною заміною DropBox. Новий проект має на меті стати академічним аналогом сервісу обміну файлами у групах, позбавленим недоліків DropBox. Цікаво, наскільки успішним виявиться новий проект на фоні такої популярної пропозиції, як DropBox.

Мені також було цікаво дізнатись щось нове про навчальні проекти. У більшості випадків подібні проекти займаються навчанням наукових співробітників або орієнтуються на суто технічні питання.

А ось новий європейський проект RAMIRI пропонує навчання та обмін знаннями для людей, які сподіваються взяти участь у плануванні та управлінні науковими інфраструктурами. У зв’язку з ускладненням завдання з точки зору правових, культурних, технічних та інших проблем, підтримка тих, хто працює над багатомільйонними проектами, ніколи не буде зайвою.

Не можу не згадати про деякі технічні аспекти наукових інфраструктур. Дозвольте мені звернути вашу увагу на проект, який показує, що грід та хмара можуть співіснувати у гармонії.

Компанія StratusLab розробляє хмарні технології, метою яких є спрощення і оптимізація використання та експлуатації розподілених комп’ютерних інфраструктур, а також пропонує розподілені хмарні технології промислового рівня, які, за заявами розробників, дозволяють поєднати простоту використання хмари з розподіленими грід-технологіями.

Підсумовуючи, скажу, що питання «грід або хмара» не стоїть. Справа полягає у виборі технології, яка найкраще підходить для забезпечення великих досліджень, а потім вже йдуть нетехнічні питання: від проведення навчання до стійкості та культурних змін, які вирішать, наскільки велику користь ми отримаємо від того потенціалу, який пропонує нам технологія.

Теги: EGI, грід, хмарні обчислення

Матеріали за темою:

Коментарі

Коментарі до "EGI Community Forum 2012: поза межами змагання гріду та хмар":

Іван23.05.2012

Цікава стаття, яка піднімає проблематику. У гріда багато недоліків, про які вслух чомусь не говорять і не намагаються вирішувати. Сподіваюсь, з появою конкуренції виграють реальні науковці.

Рома22.05.2012

Кофі-брейк нівроку в них ;)