Конференція Високопродуктивні обчислення, Київ, 13-15 жовтня 2014

Музей історії ісламської науки

Арабський світ є батьківщиною математики, сучасної системи числення та багатьох винаходів, які випередили свій час. Тож при нагоді ми не оминули Музей історії ісламської науки у Стамбулі, Туреччина.

Арабський корабель

Розвиток торгівлі, а, відповідно, і мореплавства, спонукав до розвитку навігації та математики. У музеї представлені реконструкції астрономічних та навігаційних пристроїв, розроблених у середньовіччі арабськими вченими.

Астрономія також спонукала до появи тригонометрії.

Тригонометричний пристрій

Астролябія вперше з'явилася в Стародавній Греції. Принцип стереографічної проекції, що переводить кола на сфері в окружності на площині, відкрив у III в. до н. е. Аполлоній Пергський. Вітрувій в своєму творі «Десять книг про архітектуру», описуючи астрономічний інструмент, названий «павуком», повідомляє, що його «винайшов астроном Евдокс, а інші кажуть - Аполоній». Однією із складових частин цього інструменту служив барабан, на якому, за словами Вітрувія, «намальовано небо з зодіакальним колом».

Астролябія

Стереографічну проекцію описав у II столітті н. е.. Клавдій Птолемей у творі «планісфери». Втім, «астролабоном» сам Птолемей називав інший інструмент — армілярную сферу. Остаточний вигляд астролябії був розроблений в IV в. н. е.. Теоном Олександрійським, який називав цей пристрій «малий астролабон». До нас дійшли трактати про астролябії, що належать олександрійському філософу і математику VI століття н. е.. Іоанну Філопон, а також сирійському вченому і християнському єпископу Півночі Себохту, що жив в VII столітті н. е.

Астролябія

Вчені ісламського Сходу вдосконалили астролябію і стали застосовувати її не тільки для визначення часу і тривалості дня і ночі, але також для здійснення деяких математичних обчислень і для астрологічних прогнозів. Відомо немало творів середньовічних ісламських авторів про різні конструкції і застосування астролябії.

Астролябія

З XII століття астролябії стають відомі в Західній Європі, де спочатку використовували арабські інструменти, а пізніше стали виготовляти свої за арабськими зразками. У XVI столітті їх стали робити на основі власних розрахунків, щоб застосовувати в європейських широтах.

Квадрант — ранній прототип секстанта, астрономічний інструмент для визначення висот світил. Квадрант складається з пластини з лімбом в чверть кола для відліку кутів і планки (або телескопа) для фіксації кута, прикріпленою до цієї пластині одним кінцем.

Квадрант

Секстант в обсерваторії Улугбека в Самарканді.

Квадрант

Сотенний квадрант був одним з найважливіших спостережних інструментів дооптичної астрономії. У країнах ісламського світу найбільшими були стінні квадранти ал-Біруні (R = 7,5 м), Насир ад-Діна ат-Тусі в Марагінской обсерваторії (R = 6,5 м), а також гігантський інструмент обсерваторії Улугбека в Самарканді (R = 40 м). Ці інструменти забезпечували найвищу точність вимірів для свого часу.

Сонячний та місячний годинники

На фото сонячний та місячний годинники.

Математика активно застосовувалась у військовій справі, при проектуванні баліст, требушетів та іншої важкої техніки.

Требушет

Важлвим кроком до сучасної цивілізації було створення систем централізованого водопостачання у міста за допомогою авкедуків.

Водяний насос

Для їх цілодобового наповнення, підйому води із річок створювались автоматичні насоси. Насоси використовували енергію води для підйому води до рівня акведуку.

Водяний насос

На фото водяний насос із гвинтовою подаченю води.

Дистилятор

Середньовічні араби добре зналися на дистиляції і створювали довершені перегонні пристрої.

Башня Галата

Хоча історію повітроплавання прийнято починати з польоту братів Монгольф'є в 1783 р., за півтора століття до цієї події турецький вчений Хезарфен Ахмет Челебі (Hezarfen Ahmet Çelebi, 1609-1640 рр.) перелетів на саморобних крилах через Босфор. За свої великі наукові пізнання він і отримав своє ім'я, яке означало «тисяча наук» (ерудит). У 1638 р. Хезарфен вирішив влаштувати публічну демонстрацію свого нового винаходу. Забравшись на Галатську вежу і піймавши у крила попутний вітер, він перелетів Босфор, успішно приземлившись на площі Доганджілар в Юскюдар. Ця подія стала сенсацією в Османській імперії. Захоплення Мурада IV, котрий спостерігав за польотом сміливця з мису Сарайбурну, не знало меж, але придворні радники і підступні улеми на чолі з шейх уль-іслам незабаром змусили султана змінити свою думку. Мурад IV дав Хезарфену гаманець золота і привселюдно оголосив: «Ця людина нічого не боїться і може зробити все, що забажає. Але присутність таких людей у ​​столиці імперії небажано». У результаті Хезарфена заслали в Алжир, де він незабаром і помер у віці 31 року.

Сьогодні невеликий приватний аеродром на північному березі озера Бюйюкчекмедже (приблизно в 20 км на захід від аеропорту Ататюрк) носить ім'я турецького Ікара - Hezarfen Havaalanı. Турки дуже пишаються своїм Ікаром. Хезарфен зображений практично на всіх фресках та мозаіках, на яких зображено Стамбул.

Фотогалерея

Музей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської наукиМузей історії ісламської науки

Теги: історія, математика

Матеріали за темою:

Коментарі